Відкритий урок з української літератури в 5 класі

Вчитель української мови та літератури Бордюг О.В.

                                                                   "Співчуття - це не почуття; скоріше це благородний                                                                           стан душі, котра готова до того, щоб сприйняти                                                                             любов, милосердя та інші добродійні почуття."
                                                                                                                                      Данте Аліг'єрі
Відкритий урок у 6 класі про дитинство Лесі Українки. Автор уроку: Байрак А.А.  Цей урок дав можливість всім учасникам відчути в собі такі почуття: добро, милосердя, співчуття, чуйність. 

elena elena's Slidely Gallery by Slidely Photo Gallery

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ РАЙОННИХ ОЛІМПІАД!!!

ІІ (районний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури - Дерманська Аліна (учениця 11 класу) - ІІІ місце - керівник Байрак А.А.

Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика (ІІ етап) - Дерманська Аліна (учениця 11 класу) - ІІІ місце - керівник Байрак А.А.

Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика (ІІ етап) - Бесага Катерина (учениця 6 класу) - ІІ місце - керівник Байрак А.А.

Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (ІІ етап) - Шаповалова Юлія (учениця 5 класу) - ІІІ місце - керівник Бордюг О.В.

elena elena's Slidely Gallery by Slidely Photo Gallery

"Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства"

П. Куліш

9 листопада – День української писемності та мови. 

   6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: «На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

  В День української писемності та мови  традиційно проводиться у нашій школі свято, присвячене темі писемності та грамотності. У цей день зазвичай пишуть диктанти, проводять тематичні вікторини та олімпіади з української мови.

13 листопада було проведено свято української мови:

«Мово моя, душа голосна України».

   Свято складалось з 4-х частин:
1-ша частина: інформ-досьє «Історія української мови»
2-га частина: пісенний світ «Лунай пісня українська»
3-тя частина: поетична п’ятихвилинка «О величне наше слово»
4-та частина: конкурс малюнків «Мова - життя твого основа»
  Увазі молоді був представлений документальний фільм, який ілюструє складний та тернистий шлях української мови до її визнання та становлення. А також учням було запропоновано перегдяд соціальних реклам про значення мови в житті народу.
   Під час заходу присутні мали змогу ознайомитися з друкованими матеріалами про розвиток української мови, перші рукописні книги «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема».

elena elena's Slidely Gallery by Slidely Photo Gallery

Всесвітній день науки

Більшості своїх досягнень людина зобов’язана закладеної в неї Господом Богом здібності до спостереження, аналізу і розумінню явищ, що відбуваються навколо нього у просторі та часі. Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передовати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати і уніфікувати. Так з’явилася наука.

Ніхто не знає коли саме це відбулося чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. Це неймовірно, але це так.

Вчені дуже часто віддалялися від життя і культурного перебігу основного суспільства. Не рідко це викликало, крім відвертого нерозуміння і природне здивування з боку абсолютно неосвічених людей, що частенько виливалося в конфліктні ситуації, які негативно відбивалися як для самого суспільства, так і для розвитку науки в цілому. Звичайно ж, - що зрозуміло і доступно ослу, то абсолютно не досяжно для кролика. Однак від цього кролик не менш важливий для природи, ніж осел і навпаки.

Об’єднуючим фактором в цій конфліктній ситуації виступила саме життя. Щоб нагодувати вовка та залишити в спокої овець, наука і суспільство стали тісно співпрацювати, від чого почали вигравати і ті й інші. В остаточному підсумку, якщо він взагалі може бути, наука і суспільство стали єдиним цілим, що абсолютно гармонійно для природи самої людини.

Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу. Так, на одній з Всесвітніх наукових конференцій, що проходила в Будапешті в 1999-му році, була висловлена ідея про необхідність в ще більш щільной взаємодії між науковим і суспільним середовищем. Робота над підвищенням усвідомлення світовою громадськістю практичної користі науки для всіх поколінь, вимагає зусиль насамперед з боку наукового прошарку нашого суспільства, але без підтримки основної частини суспільства може бути повністю знівельована. У зв’язку з цим, на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила в 2001-му році, було прийнято рішення - офіційно заснувати «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається зараз 10-го листопада.

І зараз, у Всесвітній день науки під егідою ЮНЕСКО проводиться цілий ряд різноманітних заходів спрямованих, як на роботу з науковими та навчальними колективами, так і на тісну взаємодію з урядовими організаціями. Мета цих зусиль - широке поширення знань про науках у справі розвитку та встановлення миру на землі - для всіх верств суспільства, проведення своєрідних днів відкритих дверей. Це не тільки є фактором популяризації тих чи інших наукових напрямків і технологій, але і багато в чому позбавляє суспільство від деструктивного непорозуміння, зміцнюючи довіру і сприяючи позитивному прогресу всього нашого суспільства.

У цей День наш блог приєднується до цієї ініціативи і бажає всім нам тільки світлих почуттів до науки і наукового середовища! Всі ми пам’ятаємо про те, що знання це світло, а незнання нехай залишаються в минулому! Нехай у цей день Ви дізнаєтеся щось нове. Пізнаєте, нехай невелику, але істину, а вона, як відомо звільнить Вас від чогось абсолютно непотрібного і зайвого, що заважає не тільки Вам, але безперечно, і оточуючим Вас людям. З Днем науки Вас

Свято започатковане Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го.
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Мова — духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен, в першу чергу, створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб — мова. 

Саме мова є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.

Ми низько вклоняємося нашим пращурам за воістину солов'їну мову! 
І нам — тим, хто живе нині на прадавній матінці-землі, треба багато зробити, щоб усі українці відчули велич та красу своєї мови.

ПЕРЕХОД НА ЗИМНЕЕ ВРЕМЯ

В ночь с 24 на 25 октября в 04:00 по киевскому времени Украина переходит на зимнее время. А это значит, что стрелки часов переводятся на час назад.

Переход на зимнее время в Украине осуществляется в соответствии с постановлением Кабинета министров от 13 мая 1996 года №509 «О порядке исчисления времени на территории Украины».

Зі святом Вас, дорогі колеги!

Дай Вам, Боже, днів щасливих,

Дай добра, здоров'я, сили.

Дай любові, згоди, втіхи

Змоги дай - життю радіти

І ділитись словом щирим,

Теплим, радісним, правдивим.

А сьогодні на це свято

Щастя зичим Вам багато.

Хай Вас Бог благословляє

Многих літ Вам побажає.

Незабутня подорож 

до міста Бердянськ

Зоопарк "Сафарі" 

Українська держава 24 серпня відзначає свій День народження.

У цей святковий день хочеться побажати кожному з нас миру, благополуччя, здоров’я, хай здійсняться наші мрії та сподівання. Нехай кожен з нас буде щасливим, успішним та впевненим у майбутньому.

Ми боронимо свою землю від агресора. І впевнені, що переможемо, адже тут наша земля, наш отчий дім, тут народилися ми і наші діти, звідси наші батьки. Ми не зраджували і не зрадимо свою країну, бо вона для нас як мати для дітей.

З Днем народження, країно!

Шановні колеги! Скоро новий навчальний рік. 

Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р.

 Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році

Внесено зміни у навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)

Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти) (зі змінами)

Лист Міністерства від 22.05.2015 №1/9-253 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» 

Зразок титульного листа робочого навчального плану

Вимоги до пояснювальної записки

Загальні рекомендації щодо формування робочого навчального плану 

Зразок додатка до робочого навчального плану

• Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)

• Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

• Зразки заповнення сторінок журналу з укр.мови, укр.діт-ри, світової літ-ри (лист МОНУ від 21.08.2010 №580)

Методичні рекомендації 2015-2016 н. рік (Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах 2015/2016 н.р.)

http://metodportal.com/node/35779

ЗАГАДКОВИЙ ЛЬВІВ

ВІТАЄМО ВСІХ  ГОСТЕЙ!

Ви зайшли на БЛОГ учителів української мови та літератури, світової літератури  Бордюг Олени Василівни та Байрак Алли Афанасіївни.

Він створений для учнів, колег, батьків і всіх, хто цікавиться шкільним життям.

Запрошуємо до співпраці!

Вітаємо всіх наших колег зі СВЯТОМ!

19 травня - День піонерії

8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ В УКРАЇНІ 
9 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

elena elena's SlidelyGallery by Slidely Photo Gallery

ВІТАЄМО ВСІХ  ГОСТЕЙ!

Ви зайшли на БЛОГ учителів української мови та літератури, світової літератури  Бордюг Олени Василівни та Байрак Алли Афанасіївни.

Він створений для учнів, колег, батьків і всіх, хто цікавиться шкільним життям.

Запрошуємо до співпраці!

МІЖНАРОДНИЙ 

ДЕНЬ 

ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ МІСЦЬ

Виставка творчих робіт учнів

1-11 класів

 "Писанковий рай"

  

Шановні учні!

2 квітня виповнилось 210 років Г. Х. Андерсену, автору відомих у всьому світі казок «Стійкий олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені більш, ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій,мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо. Зворушливі і повчальні розповіді датського письменника адресовані дорослим і дітям. Він був майже чарівником, наділяючи звичайні предмети незвичайною долею і пригодами, вдихаючи в них життя.

Тому не забудьте підготувати ілюстрації, колажі до творчості 

Г.К Андерсена.

Творчі роботи приносити до оркомітету.

Шановні учні!

Завтра у нашій школі відбудеться виставка творчих робіт на тему: "Писанковий рай". Усі свої малюнки, колажі, писанки, крашанки приносьте до оргкомітету.

Рок-н-рол
Стилістичні походження	Ґоспел Народна музика Кантрі Блюз (особливо Джамп-блюз) Свінґ Буґі-вуґі Ритм-енд-блюз
Походження	період до 1950-тих, США
Типові інструменти	Електрогітара, контрабасабо пізніше бас-гітара,барабани, фортепіано,саксофон (іноді)
Популярність	Одна з найбільш комерційно успішних музичних форм з 1950-тих
Похідні жанри	Рок - Рокабілі - Софт-рок -Поп

·                

   Рок-н-рол 

  (англ. rock'n'roll— крутись і гойдайся) — модний танець, що виник в США з початком 50-х років XX ст. на ґрунтіритм-енд-блюзу і хілбілі. Сам термін «рок-н-рол» запровадив диск-жокей з Клівленда Е. Фрід в 1951 році. Рок-н-рол характеризується простою мелодією, побудованою на рифах, що супроводжується важким, монотонним і одноманітним ритмом з акцентами на другій і четвертій долях такту. Гармонія рок-н-ролу заснована на схемі 12-тактового блюзу.Музичний розмір — 4/4, темп — від помірно швидкого до швидкого. Рок-н-рол виконує співак у супроводі ансамблю, до складу якого обов'язково входять електрогітара-соло та саксофон. Популярність здобув також «слоу-рок» (англ. slow rock) — повільна п'єса в стилі балади. Рок-н-рол суттєво вплинув на формування інших напрямів танцювальної музики, як-от: твіст,медісон, шейк, джайв тощо.

Відомі виконавці: Елвіс Преслі,Чак Беррі, Літл Річард

Зі святом!

У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною Вечірнею. На ній читається 15 пасхальних паремій з особливими святковими приспівами. Після їх читання священики міняють буденний одяг (облачення) на святковий. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом та вином

Страсна п'ятниця (Велика п'ятниця, Свята п'ятниця) — згідно з християнським віровченням день розп'яття Христа.

У Новому Заповіті чітко вказано цей день — п'ятниця перед єврейською Пасхою (Песахом). Євангеліє від Івана (19:14-18) подає такий текст^[1]:

«

14. Тоді була п‘ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: Ось, Цар ваш! 15. Але вони закричали: Геть! Геть Його! Розіпни Його! Пилат сказав їм: Царя вашого маю розп‘ясти? Першосвященики відповіли: Немає в нас царя, окрім кесаря.16. Тоді нарешті він видав Його їм на розп‘яття. І схопили Ісуса і повели.17. І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, що звалося Череповищем, а єврейською Ґолґота;18. І там розп‘яли Його і з Ним двоє інших, по той і по другий бік, а посередині Ісуса.

»

Для віруючих це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та похованню.

Страта на хресті

Розп'яття на хресті було найганебнішою стратою. Такою смертю страчували : розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Окрім нестерпних болів у всіх частинах тіла і страждань, розп'ятий відчував страшну спрагу. Коли все було приготовлено, воїни розіп'яли Ісуса Христа. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». При хресті Спасителя стояли Матір Його, апостол Іван, Марія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Івана, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: «Жінко, ось син Твій». Потім говорить Івану: «Ось мати твоя» (Ів. 19:27). Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп'ятий сонце затьмарилося і настала темрява всією землею, і тривала до самої смерті Спасителя. В Євангелії від Івана сказано: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».

Літургія

У Велику п'ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці. Ввечері у Велику п'ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці. Велика П'ятниця — день суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п'ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

Традиція

У п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Ісуса Христа. Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало біля 2-ї години пополудні. Існував звичай у Страсну п'ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви. Це був гарний звичай: в огорожі біля церкви в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені, і панував спокійний урочистий настрій. На Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями. Повернувшись із церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п'ятницю) та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх. За народним віруванням, у Страсну п'ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщинікажуть, що хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати. У багатьох країнах світу Страсна п'ятниця — вихідний день. Православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п'ятницю — найскорботніший день року, коли Церква згадує про страждання Ісуса Христа нахресті за людський рід.

Про ВЕЛИКДЕНЬ

Вели́кдень (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסח‎ песах — «проходження повз»); у християнстві також Воскресі́ння Христо́ве(грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ); цер.-слов. Великъ дьнь — найдавніше християнське свято; головне святобогослужебного року. У Католицькій церкві Великдень має найвищий статус торжества. Встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. Тепер його дата кожного конкретного року обчислюється за місячно-сонячним календарем (перехідне свято).

Походження свята

У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Існує думка, що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких таюдейських культах і вже в оновленому вигляді пов'язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв'язку з християнством.

Історичні відомості й згадки

Паски в магазині Києва, 2011 рік, 25 квітня(другий день Великодня).

На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, з прийняттям християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янголнебесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У «Британській енциклопедії» повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів»^[1].

У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»^[2].

«Великдень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові —  це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими»^[3].

Походження назви

Великдень

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».

У західно-слов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви — Великден, а споріднені болгарам македонціназивають це свято Велигден. Проте, протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи і його атрибутику (зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

Пасха

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим (Ягня Боже), Агнцем Пасхальним (Ягня Пасхи), Пасхою.

Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від давньоєврейського «песах»:

грецькою Πάσχα (пасха), латиною — Pascha, голландською pasen, есперанто pasko, ісландською páskar, іспанською pascua,	італійською pasqua, нижньо-німецькою Paschen, російською пасха, французькою pâques, шведською påskdagen фінською pääsiäinen.

Дата святкування

Докладніше: Обчислення дати Великодня

Дати святкування Великодня у 2000–2020

Рік	Західн.	Східн.
2000	23 квітня	30 квітня
2001	15 квітня
2002	31 березня	5 травня
2003	20 квітня	27 квітня
2004	11 квітня
2005	27 березня	1 травня
2006	16 квітня	23 квітня
2007	8 квітня
2008	23 березня	27 квітня
2009	12 квітня	19 квітня
2010	4 квітня
2011	24 квітня
2012	8 квітня	15 квітня
2013	31 березня	5 травня
2014	20 квітня
2015	5 квітня	12 квітня
2016	27 березня	1 травня
2017	16 квітня
2018	1 квітня	8 квітня
2019	21 квітня	28 квітня
2020	12 квітня	19 квітня

Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року. До цього у різних помісних Церквах святкували Великдень у різні дні. Були й такі, що святкували Великдень разом із євреями (песах). Тож Нікейський собор постановив, що не дозволено християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху: «Епископ, свештеник или ђакон, који буде празновао васкрсење Христово пре пролећне равнодневице и заједно са Јудејима, нека буде свргнут» (Апостольські Правила, канон 7).

Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Александрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед.

Наприкінці IV століття щорічні послання Александрійських єпископів замінено Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Перша така пасхалія оголошена в 388 році патріархом Тимофієм Александрійським. В 436 пасхалія видана вже на 95 років наперед (з 436 по531 роки) одним із його наступників, святим Кирилом Александрійським.

Відмінності дати святкування Великодня

Українські православні та греко-католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються й пасхалії.Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений папою Григорієм XIII і відомий під назвою «григоріанського», або «нового стилю». У зв'язку з цим було запроваджено й нову пасхалію.

За григоріанським календарем весна починається раніше від юліанського (у період з 1900 по 2099 роки — на тринадцять днів), внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій Церкві Великдень припадає наєврейську Пасху, а іноді навіть і раніше неї, хоча це і суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти, а також білоруські греко-католики. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, зокрема й ті, що відзначають інші свята за григоріанським календарем, наприклад грецькі православні церкви^[4][5]. Буває, що всі християни святкують Великдень одночасно.

Підготовка до свята

До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Уважається, що у ці дні душа віруючого має співчувати стражданням Господа, котрі пережив Ісус Христос у людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються «седмицями» (тижнями). Останній тиждень перед Великоднем називається Страстна Седмиця (Страсний тиждень).

Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день іще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. Традиція ця повстала з метою нагадування про Туринську плащаницю. Під час богослужіння плащаницю обносять навколо церкви тричі, що символізує сходження Христа. У цей скорботний день приписується нічого не їсти.

У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною Вечірнею^[ru]. На ній читається 15 пасхальних паремій^[ru] з особливими святковими приспівами. Після їх читання священики міняють буденний одяг (облачення) на святковий. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом та вином.

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церкваблагословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», себто їсти не пісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечеріГосподньої (див. «Сіонська світлиця», «Тайна вечеря»).

Українські великодні звичаї

Наразі дослідникам досить важко розібрати які саме великодні обряди коли виникли і за яких обставин. З християнською великодньою обрядовістю змішалися давні язичницькі обряди, пов'язані зі святкуванням весняного сонця. Під впливом християнського календаря язичницька обрядовість частково перемандрувала у Великодній тиждень, а частково й зовсім зникла, оскільки припадала на Великий Піст, що повністю протилежний «весняній радості».

У великодніх звичаях, відомих, головним чином, із записів очевидців XIX-XX ст., знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одному, культів — культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею Воскресіння — ідею духовного й фізичного відродження. Вірування, спільне всім слов'янам, що на Великдень «сонце грає», чи «гуляє», хоч його і приймають за атрибут християнського свята, бо, мовляв «цього дня все веселиться на небі й на землі», було, мабуть, одною з основніших ідей весняного свята сонця, з якої випливали й дальші, на кшталт того, що «під Великодню неділю не вільно спати», бо «той, хто спить, своє щастя проспить».

Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!» Після служби процесія тричі обходить навколо церкви — хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиванимирушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися».

Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин,хрін, сіль та вино, баранчик — символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме від стихійного лиха.

Відомі також такі звичаї: перед тим, як з'їсти свячене самому, господар (ґазда) йшов з освяченим насамперед поміж худобу, христосався (цілувався) з нею, сповіщав «Христос воскрес!», а хтось із присутніх відповідав за худобу: «Воістину Воскрес!». Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: «Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски». В іншій околиці Галичини було записано інше висловлювання: «Який дар красний, так і аби Бог дав телиці (ягниці, чи що) красні». Потім обходив із освяченим сад, пасіку, город, відповідно примовляючи.

Нарешті, всі входили до хати, де господар благословляв дітей, що ставали перед ним навколішки: «Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги (торба) скоро розв'язуються». У кого була дівчина на виданні, клали їй паску на голову: «Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!» Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: «Аби-сь так скоро росло, як паска скоро росте»^[6]. Після розговін молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави —веснянки, також гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено». Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цейвогонь вважається святим і мусить сам згаснути.

Великодні свята закінчуються поминанням мертвих — молитвою і тризною «на горбках». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з'їдених яєць, кості зі освяченого м'яса, освячену сіль тощо. Виливають і чарку горілки: «Їжте, пийте й нас, грішних, поминайте». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.

·                                У деяких селах Буського району Львівщини збереглася традиція святити паску в кошиках не із лози, а із соломи.