четвер, 26 січня 2017 р.

неділю, 22 січня 2017 р.

середу, 18 січня 2017 р.

Зірниця з неба світло кидає,

Ісус сьогодні хрещення приймає!

Нехай ця зірниця в Йорданськії свята

Несе всі злагоди до Вашої хати.

У Йорданську цю годину

Віншую Вашу всю родину:

Хай рід Ваш славиться в народі,

Хай прибуває в Вашім роді.

Я Вас усіх поздоровляю,

Щастя й радості бажаю.

Нехай же справді буде так,

Як ми собі бажаєм,

Щоб не згасав Йорданський знак

Над нашим рідним краєм!

Веселіться всі!

Христос ся Хрещає!!!

вівторок, 17 січня 2017 р.

Приазовські ластівки покинули "тренінгове гніздо"

І ось фініш...Приазовські ластівки покинули тренінгове гніздо. Кожна з них наповнила свій професійний "банк" знань, вікрила для себе щось нове. Така практика - це великий скарб для філолога, яку кожен втілюватиме у майбутньому своєї роботи. А так хочеться ще такого творчого злету ластів'ят. Із задоволенням чекатимемо нових зустрічей!!!

Слова щирої подяки Ірині Сергіївні та Галині Романівні за змістовний, цікавий і потрібний тренінг. Завжди дивуємося Вашій толерантності, мудрості, захоплюємось Вашою працездатністю, креативністю, Вашим умінням і бажанням навчати та надихати інших.

Ми часто чуємо вислів: “Розум дитини -це не посудина, яку треба

наповнити, а смолоскип, що треба запалити”. Використання веб-квестів - це і є та запальничка, що здатна роздмухати вогник творчості в учителя й учня.

Творчого Вам натхнення,нових філологічних знахідок!

суботу, 14 січня 2017 р.

В ніч з 13 на 14 січня кожен може дозволити собі ще раз наголосити найулюбленіше свято - Новий рік! Старий Новий рік у нас не прийнято відзначати з тим же розмахом. що і звичайний Новий рік, але все-таки кожна родина намагається по-своєму відзначити це свято, внести в нього свою родзинку, тим більше, що народні традиції сприяють щедрому святкування.

Вечір напередодні Старого Нового року - Щедрий вечір. За християнським календарем - це день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланко). Міланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутніх урочистостях і погостювати, в народі так і називається - гостини Меланки. В українській народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки. Кутя була головним обрядовим блюдом в цей вечір. На Василя готували кутю щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Ось звідси-то і повелося назва вечора - Щедрий. Новорічний стіл з 13 на 14 сильно відрізнявся від різдвяного пісного столу, тут вже було роздолля страв та їх різноманітність. На Меланку вже дозволялося їсти скоромне - сало, ковбаси, різні копченості. А які млинці, пироги та вареники готували господині, щоб віддячити щедрих і посіваю!

Перед вечерею сім'я милася і переодягалася в чисту білизну і сорочки. Після вечері слід було йти по гостям - до рідних, друзів, близьких і далеких - просити вибачення, щоб новий рік зустріти з чистими помислами. Популярним було на Меланку ліпити вареники з сюрпризами. Серед звичайних вареників із сиром, капустою, вишнями, картоплею траплялися вареники-сюрпризи з начинкою з цукру або перцю. Нічого, що начинка гірка, весь наступний рік обіцяв щасливчикові солодке життя і благополуччя! Ще в вареники клали: нитку (до подорожей), гудзик (до обновкам), квасолину (до дітей), насіння (до нових знайомств), монетку (до грошей). Але самі сюрпризи та їх значення не заборонялося розширювати і придумувати нові, адже важливо саме добре побажання, а не предмет, який ви кладете у вареник.

У цей вечір не рекомендують вживати в їжу птицю і рибу, тому що щастя може полетіти, а удача поплисти з дому. Віддайте перевагу багатою, жирної їжі - свинині, наприклад, тому що свиня риє вперед, щастя "пріроет" до будинку. У Старий Новий рік потрібно було проводити веселий і добрий обряд з вечора - щедрування, а зранку - посівання. Щедрування - старовинний народний звичай, в якому церемоніальна процесія мирян обходила будинки і співала щедрувальні пісні, в яких славився новий рік, звучали побажання щастя, добра і благоденства в новому році, бажали здоров'я членам сім'ї та процвітання господарству, і за це щедрувальники отримували винагороду від господарів.

14 січня з самого ранку - з 7 годин починається обряд засівання, в якому беруть участь тільки хлопчики і чоловіки. Символічно цей обряд знаменував засівання хлібних полів на багатий урожай і, звичайно, побажання господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. Щедрують з вечора в основному дівчата, дівчатка й баби. А ось на Меланки ходять і групи хлопців. Це називається «водити Маланку». Молоді люди в масках і обрядових костюмах висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Зазвичай один хлопець переодягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою. Після закінчення ритуального обходу веселі і хмільні переодягнені щедрувальники йшли вранці на перехрестя доріг, щоб спалити «Діда» або «Дідуха» - символічний сніп соломи. Молодь продовжувала співати пісні і починала ігри - стрибали через дідуха, через багаття, символізуючи тим самим очищення від спілкування з нечистою силою. На світанку хлопці йшли посівати зерном. Брали зерна в рукавицю або сумку. Спершу йшли до родичів і хресним, потім вже до друзів і сусідів.

пʼятницю, 13 січня 2017 р.

ШАНОВНІ УЧНІ, ВЧИТЕЛІ!
ОГОЛОШУЄТЬСЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ: "ПИШАЮСЯ ТОБОЮ, МІЙ РІДНИЙ КРАЮ"НЕ ГАЙТЕ ЧАСУ!СТАНЬТЕ АКТИВНИМИ УЧАСНИКАМИ ПРОЕКТУ!РОЗКАЖІТЬ ПРО СВІЙ РІДНИЙ КУТОЧОК, СВОЮ МАЛЕНЬКУ БАТЬКІВЩИНУ

Більшість людей, а особливо серед молодого покоління, майже не знають історію, географію, визначні місця, відомих людей нашого району. Якщо ми дійсно патріоти свого краю, своєї Батьківщини, тому всім нам, однією спільною справою, необхідно створити віртуальну подорож "Просторами рідного краю", щоб всі мешканці нашого району дізналися якомога більше інформації не тільки про своє рідне село, а й про інші куточки, які вони ще ніколи не відвідували.

Проект пропонує поетапні та різнопланові завдання: віртуальна подорож, творчі завдання, дослідницьку діяльність. Учасники можуть користуватися довідковою літературою та Інтернет-ресурсами.

Брати участь можуть усі бажаючі.

Стартує проект на початку грудня 2016 року, а фінішує груднем 2017 року.

Учасники проекту можуть поділитися інформацією про свій рідний край з учнями або колегами.

Підготовлений проект можна використовувати на уроках географії, історії, літератури рідного краю.

Навчальний проект

середу, 11 січня 2017 р.

Всесвітній день «спасибі»

Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день „спасибі”.

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному „дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

Це слово походить від свого німецького аналога - данке. Хоч українські філологи вважають, що це ніщо інше, як запозичення з польської мови - де слово вимовляється, як «дзенькую».

Цього дня бажано подякувати усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із вами та тим, хто вам небайдужий. На Галичині до 1939 року існувала традиція - діти, які йшли на вакації (канікули) дякували своїм учителям за їхню працю, вибачалися за турботи, які їм приносили протягом навчального часу. Такі жести вони робили задля того, аби йти до святої Сповіді з покаяннями.

Етимологи вважають, що за часів язичництва в побуті наших предків слова подяки звучали як «дякую» або «подякую», але з приходом християнства наші предки замінили їх вищезгаданої фразою.

Українське слово «спасибі» народилося в XVI столітті з часто вимовного словосполучення «спаси Бог». Цікаво, що старовіри не говорять «спасибі», вважаючи, що це слово народилося з словосполучення «спаси Бай».

Бай - це ім'я одного з язичницьких богів.

За деякими даними, вперше слово «спасибі» було зафіксовано в 1586 році в словнику-розмовнику, виданому в Парижі.

Сьогоднішнє свято вдячності з'явилося з ініціативи ООН і «ЮНЕСКО», хоча є версія, що його спеціально придумала одна з американських компаній, що виробляють вітальні листівки, яка в такий спосіб просто хотіла збільшити свій прибуток. Як би там не було, тепер щорічно 11 січня є самої «ввічливою» датою в році.

Синонімами світової мови до слова дякую є данке, мерсі, сенк'ю, граціе, благодарю. Чи ці слова вдячності вимовляються людьми завжди щиро невідомо. Проте іншій людині завжди приємно почути їх з чужих уст.

Що означають ці слова? Найперше теплоту, магічність і добру манеру.

Протягом життя кожна людина повинна їх якомога більше використовувати.

Хоч у народі вживається приказка "Дякую до кишені не покладеш, і на хліб не намастиш" та психологи певні - це слово володіє особливою силою та енергетикою. З їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - те, без чого наше життя стало б мізерним і похмурим.

Недарма в багатьох туристичних путівниках і настановах туристам часто вказується: слово «дякую», вимовлене навіть з акцентом на мові країни перебування, підвищує швидкість, якість обслуговування і допомагає налагодити спокійний і приємний відпочинок.

Психологи вважають, що слова вдячності значно допомагають у бізнесі. Керівник, який хвалить працівників, та віддячує за виконану роботу - може завжди похвалитися дружньою командою, яка горою за свого шефа. А діти слова вдячності використовують частіше за дорослих і завжди раді чути їх на свою адресу.