Говоримо українською правильно

Не бійтесь заглядати у словник...

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Доля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

М. Рильський

Словники - універсальні інформаційні джерела для розуміння того чи іншого явища та найпевніша консультація щодо мовних норм.

Словники бувають різні: перекладні, діалектні, граматичні, словники сполучуваності, ідеографічні, семантичні й асоціативні, історичні, лінгвокраїнознавчі, культурологічні, морфемні й словотворчі, зворотні, орфографічні, орфоепічні, синонімічні, словники антонімів, лінгвістичних термінів, іноземних слів, словники назв жителів, географічних назв, неологізмів, омонімів, паронімів, скорочень, епітетів, порівнянь, метафор, словники соціальних і професійних діалектів, мови письменників і окремих творів, довідники труднощів мови, словники термінологічні, тлумачні, топонімічні, етимологічні, фразеологічні, частотні.

УСЕ: універсальний словник-енциклопедія
Орфографічний словник
Фразеологічний словник
Словник синонімів Полюги
Словник іншомовних слів
Словник-антисуржик
Власні імена людей

Онлайн-версія академічного тлумачного словника (1970 - 1980) в 11-ти томах

Словник української мови в 11 томах

ГОВОРИМО ПРАВИЛЬНО

Дещо про вживання прийменника   по

Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії (по садочку ходжу), мету дії (пішли по хліб), час (приїду по святах), об'єктно-обставинні (наказ по університету), означально-обставинні (дядько по батькові), міру, кількість чогось (по цукерці), причину (по молодості не зрозумів), а також сферу діяльності (по господарству). Функціонування прийменника по у таких випадках є нормативним. Але надуживання цього прийменника призводить до небажаних повторень певних висловів, що трапляється дуже часто.

Ненормативний ужиток прийменника по замінюємо безприйменниковою конструкцією:

іти по берегу –  йти берегом;

великий по своїх масштабах – величезний своїми масштабами;

по можливості більше – якомога більше або щонайбільше;

не по силах – не під силу;

заходи по забезпеченню –  заходи щодо забезпечення;
по крайній мірі – принаймні, щонайменше;

по праву сторону – праворуч;

по середах – щосереди;

по пошті – поштою;

по електронній пошті – електронною поштою;

по стежині біжить – стежиною біжить;

по цілим дням – цілими днями;

униз по річці – униз річкою;

по обох сторонах дороги – обабіч дороги;

сам по собі – сам собою;

операції по розвитку – операції розвитку;

говорити по душах – говорити відверто;

подорожі по місту – подорожі містом;

звертатися по телефону – звертатися телефоном;

школа по підготовці спеціалістів – школа підготовки спеціалістів;

відчутні й по сьогодні – відчутні й сьогодні

Деякі конструкції з прийменником по замінюємо прийменником з:

знати по газетах – знати з газет;

по моїй вині – з моєї вини;

по тій причині – з тієї причини;

змагання по стрільбі –  змагання зі стрільби;

нарада по безпеці – нарада з безпеки;

монополісти по видобутку – монополісти з видобутку;

комісія по правах людини – комісія з прав людини;

по даному факту – з цього факту;

по вашій милості – з вашої ласки;

по ініціативі – з ініціативи;

по всьому видно – з усього видно;

по багатьох причинах – з багатьох причин;

по всякому поводу – з усякого приводу;

знати по досвіду – знати з досвіду;

по необхідності – з потреби;

по технічним причинам – з технічних причин;

по обох сторонах – з обох боків

Замість  прийменника по вживаємо український відповідник  через:

отпуск по хворобі – відпустка через хворобу;

по непорозумінню – через непорозуміння;

по помилці – через помилку;

по технічним причинам –  через технічні причини

Замінюємо прийменник  по  українським відповідником  у:

по сусідству – у сусідстві;

переходить по наслідству – переходить у спадок;
по питаннях – у питаннях;

по вихідних – у вихідні;

по святах зустрічаємось – у свята зустрічаємось;

по справах служби – у службових справах;

по якому питанню? – у якій справі?;

по паперах все добре – у паперах все добре;

По  замінюємо прийменником за:

по Цельсію –  за Цельсієм;

старший по віку  – старший за віком;

по спостереженню вчених – за спостереженням учених;

по його словам – за його словами;

по мірі потреби –  за потреби;
робота по сумісництву – за сумісництвом;

по місцю проживання – за місцем проживання;

по порядку – за порядком;

по наказу – за наказом;

по привичці – за звичкою;

по формі – за формою;

по результатах – за результатами;

по кількості запитів – за кількістю запитів;

вартість по домовленості – вартість за домовленістю;

плисти по течії – пливти за течією

добрий по натурі – добрий за вдачею

по моїх свідченнях – за моїми відомостями

по послідній моді – за останньою модою

по дорученню – за дорученням

по власній волі – за власним бажанням

по свідченням – за свідченням

по ліцензії – за ліцензією;

по його розрахунку – за його розрахунком;

по старих цінах – за старою ціною;

по нашим підрахункам – за нашими підрахунками;

по вказівці – за вказівкою;

тужити по батьківщині –  туга за батьківщиною;

по правилах  –  за правилами;

по закону –  за законом;

по схемі –  за схемою;

по дорученню –  за дорученням

На прийменник  до:

зауваження по роботі – зауваження до роботи;

по місцю призначення – до місця призначення;

по червень – до червня;

коса по пояс – коса до пояса;

прийшлось по смаку – припало до смаку;

по заявках  –  відповідно до заявок

Замість прийменника по вживаємо нормативний на:

по усіх напрямках – на усіх напрямках;

мешкаю по вулиці – мешкаю на вулиці;

по проханню – на прохання;

по замовленню – на замовлення;

по запрошенню – на запрошення;

по імені – на ім’я;

по вимозі – на вимогу;

по темі – на тему;

по адресу – на одресу;

по виду – на вигляд;

по заказу – на замовлення

Бажаючий   –  охочий

Ведучий учений – провідний учений

Вимірюючий пристрій  –  вимірювач

Вирізати апендицит   –    вирізати апендикс

Вищий учбовий заклад - вищий навчальний заклад

Він уперто працював   –  він наполегливо працював

Втратити свідомість   –   знепритомніти

Грошовий перевод    –  грошовий  переказ

Давайте писати - пишімо

До останнього часу   –   донедавна

Займати посаду   –   обіймати  посаду

Заказний лист   –   рекомендований  лист

Збити з толку   –   спантеличити

Здавати іспит - складати іспит

Керівника назначають   –  керівника призначають

Лишні слова   –   зайві  слова

Минулорічна практика  –   торішня практика

Навколишнє середовище   –   довкілля

Найкращим чином   –   якнайкраще

На куті вулиць   –  на розі вулиць

Наносити удар   –   завдати  удару

На слідуючий день   –   наступного  дня

Ноль градусів   –  нуль градусів

Обезболююче лікарство   –   знеболювальні  ліки

Область науки  –   галузь науки

Обмежуючий кредит   –   обмежувальний  кредит

Перевернути сторінку   –  перегорнути сторінку

Персидська мова   –  перська мова

Покладистий   –  поступливий, лагідний

Понести втрати   –   зазнати  збитків

Поставити питання ребром   –   поставити  питання руба

При відкритих дверях   –   при  відчинених дверях

Солодкоїжка   –  ласун, ласунка

Справа  тонка    –   справа делікатна.

У любому випадку  –   у будь-якому разі

Ткачиха   –  ткаля

Микола Погрібний
Українська літературна вимова

Про складні випадки наголошування слів

Найчастіше порушують наголос у словах новий, випадок, середина, ненависть, текстовий, фаховий. Слово випадок у літературній мові завжди мало і має тільки один наголос — на першому складі. Воно належить до цілої низки подібних щодо творення слів з наголосом на префіксі ви-:  вибалок, виняток, виросток, виселок, висновок тощо. Отже, наголос випадок неприродний для української мови. Слово ненависть, а також усі похідні від нього (ненависний, ненавидіти, ненавиджу й ін.) у літературній мові мають наголос на складі -на-. Текстовий і фаховий наголошують за зразком прикметників, що походять від односкладових іменників лісовий, льодовий, сніговий, цеховий (від ліс, лід, сніг, цех тощо).

Іменники, що в множині змінюють наголос, у сполученні з числівниками два (дві), три, чотири зберігають наголос однини: озеро — озера, але два (три, чотири) озера; дерево — дерева, але два (три, чотири) дерева; жінка — жінки, але дві (три, чотири) жінки;  острів — острови, але два (три, чотири) острови.

Наголос на 1-му складі

дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка

Наголос на 2-му складі

фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИколи, абИяк,

анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг (подій),

пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, 

дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік, тріскОтнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія

На 3-му і … складі

розв’язАння, сільськогосподАрський, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, ідетЕ, асиметрІя, бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, ветеринАрія, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінAрія

Подвійний наголос

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр,  бАйдУже,  кОрИсний, мАбУть, пЕрвІсний, тАкОж ТОЩО.

Два наголоси у словах

рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький

Родовий чи знахiдний вiдмiнок додатка?

Як буде правильно сказати: писати (читати) листа чи лист, пришити ґудзик чи ґудзика? Такi питання часто виникають перед тими, хто негаразд вiдчуває дух української мови. Як на те, трапляються iнколи випадки, коли той самий iменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцiю додатка, в одному реченнi стоїть у родовому вiдмiнку, а в другому — в знахiдному, наприклад: «Послухали доброї поради високошановного народолюбця» (Б. Грiнченко) i «Вiн дасть пораду, як i що, — знайшов вихiд Антiн» (С. Чорнобривець). То вiд чого залежить той чи той вiдмiнок додатка? Чи є якесь правило щодо цього?

У роздiлi «Дiєслова» ми побачимо далi, що є дiєслова, якi керують

iменниками тiльки в якомусь певному вiдмiнку, а тим часом обмежимося лиш зауваженням, що, на вiдмiну вiд росiйської мови, в українськiй мовi iменник додаток часто стоїть у родовому, а не в знахiдному вiдмiнку: «Бабуся пильнує малої» (Марко Вовчок); «Де шукати благостинi» (П. Кулiш); «Гляди, дядьку, порядку» (М. Номис); «Заспiвай менi, доню, тiєї Вкраїни» (Г. Косинка).

Отож, у першiй фразi лiпше сказати: писати (читати) листа; та й у другiй теж ближче буде до народнорозмовної української традицiї: пришити ґудзика, купити хлiба тощо.

Подвійний наголос

Олександр Пономарів зауважує, що «у словниках є низка слів, котрі мають подвійний наголос». Нижче в лівому стовпчику подано слова з наголосом, якому слід віддавати 
перевагу.

Переважно	Рідше
алфавіт	алфавіт
алфавітний	алфавітний
весняний	весняний
висіти	висіти
договір	договір
жало	жало
завжди	завжди
милити	милити
простий	простий
ясний	ясний

Як правильно наголошувати слова!

Що таке суржик?

На протязі чи протягом дня?