Всесвітній день поезії

Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства - царя Саргона, і відома своїми шумерськими гімнами.

Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах. А перший, хто порівняв щоки юної дівчини з трояндою, був поетом, як одного разу висловився Сальвадор Далі.

У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.

Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

Зі святом 8 березня!

З Масляною!

Як на масляному тижні з труби млинці летіли!

Ви млинці, млинці, млинці, ви бліночкі мої...

І сир, і сир, все летіло під поріг!

Ви млинці, млинці, млинці, ви бліночкі мої...

Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня, за який кожен справжній українець встигає з’їсти таку кількість смачних млинців, що вистачить на весь рік. А чи знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, у період поклоніння язичницьким богам?

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Коли святкують Масляну?

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2017 році масничний тиждень розпочнеться 20 лютого і триватиме до 26 лютого. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Чиє це свято?

Сьогодні в Інтернет-просторах можна зустріти дебати – Масляна є більш українським чи більш російським святом? Зважаючи на язичницьку історію походження, відповідь очевидна – перш за все, це древньослов’янське свято, зароджене на території нашої Батьківщини. А ми, українці, є спадкоємцями традицій Київської Русі. Отже Масниця – наше культурне надбання, незалежно від особистих релігійних переконань – християнських чи язичницьких. Тому абсолютно неправильне твердження, що свято це – північно-східного сусіда.

Традиційна страва Масляної – млинці чи вареники?


Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: "Без млинця - не Масляна".

"Парк Київська Русь" відроджує та популяризує традиції українського народу періоду Київської Русі, а тому на свято княжі кухарі головною стравою готують традиційні млинці. Хоча, звичайно, можна буде скуштувати і вареники, і борщ, і багато інших українських страв, які разом формують нашу кухню.

Масляна чи Колодій?

Масляна – архаїчне свято, що мало безліч обрядів. Колодій — слов'янський обряд, приурочений до Масниці (Попільної середи). На масничному тижні мав місце звичай прив'язувати колодки до ніг тим, хто ще без пари. Це мало спонукати молодь замислитись про продовження роду та створення сім’ї. Така традиція була дуже популярною, тому назва обряду колодій вживалася нарівні із назвою свята Масляна, але це зовсім не означає, що дані поняття тотожні. Й взагалі, щодо обряду Колодія – продовження роду та створення сім’ї, то це надзвичайно світле й позитивне дійство, про яке не зайве думати щодня, а не лише на Масляну. ;)

А тому, не дамо ж забути наші найдревніші традиції! Адже ті, хто каже сьогодні, що млинці – це не наша страва, це вороги нашої держави, які нав’язують нам хибну інформацію та хочуть, щоб ми відреклись від своєї культури. А це – справжня зрада перед нашими предками, які колись заснували могутню державу Київська Русь й мріяли, щоб ми – українці – жили в достатку, в мирі та злагоді, шанували землі наші й не вірили пустим словам.

Масляничні звичаї своїх предків ми успадкували. Тепер залишилося їх зберегти і передати своїм дітям. А тому запрошуємо усіх відсвяткувати свято Масляни за древніми обрядами та разом відроджувати та популяризувати традиції та культуру нашого славетно народу – нащадків князів київських!

Відеоролик до Дня рідної мови

Презентація відеоролику до Міжнародного дня рідної мови!!! Підготували учні 7-8 класів. 

Керівники: Бордюг О.В., Байрак А.А.

З Днем рідної мови!

Вітаємо з Міжнародним днем рідної мови!!!

elena elena's Slidely by Slidely Slideshow

Стрітення Господнє

СТІТЕННЯ ГОСПОДНЄ

Історія виникнення свята та його значення 

У стародавніх іудеїв існувала традиція, заповідана самим Мойсеєм: коли в родині народжувалася дитина, її мати через сорок днів повинна була принести в церкву очисну жертву. Якщо це був хлопчик, після його появи на світло, батько і мати приходили з немовлям в храм на обряд посвячення Богу. Саме так і зробили Марія і Йосип - батьки Ісуса. Пречиста Діва пожертвувала двох голубок, і коли родина вже попрямувала до виходу з церкви, вони помітили древнього старця Симеона. Це був один з найбільш шанованих мешканців Єрусалиму, якому було довірено перекладати Святе Письмо. Згідно з переказами, на момент зустрічі з Сином Божим, Симеону виповнилося 300 років. Праведник побачив немовля, зрадів і звернувся до Всевишнього з вдячною молитвою. Цього моменту він чекав з тих пір, коли під час перекладу книги Ісаї, до нього з'явився Святий Дух і передрік зустріч з Христом. Цей день настав, і Симеон умиротворено і спокійно зустрів свою смерть. У православних писаннях в особі старця представляють Старий Завіт, який поступається місцем новому християнства. У Стрітення Господнє молитви звертають до Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа, славлять їх жертву і просять дарувати здоров'я і благополуччя рідним і близьким.

Прикмети і народні звичаї 

З давніх часів у святкуванні Стрітення змішалися православні та язичницькі звичаї. Традиція запалювати свічки в цей день прийшла з Риму, де в середньовіччі активно боролися з єретиками і проводили хресні ходи з палаючими смолоскипами, щоб відволікти людей від язичницьких свят. Вважається, що стрітенські свічки захищають оселю від пожеж та ударів блискавки. Їх зберігають протягом року і запалюють під час домашньої молитви. В народі свято Стрітення Господнє 15 лютого завжди вважалося днем зустрічі зими і весни. Сільські жителі по погоді цього дня судили про майбутній врожай, про те теплою або холодною буде весна.

Деякі прикмети на Стрітення: На Стрітення вранці сніг - урожай ранніх хлібів; якщо в полудень - середніх; якщо до вечора - пізніх. Сонце на літо - зима на мороз. На Стрітення вітер - до родючості фруктових дерев. Якщо на Стрітення сніг через дорогу несе - весна пізня і холодна. Капель на Стрітення - до хорошого урожаю пшениці. Якщо в Стрітення на небі багато зірок, вена буде пізньою і затяжною. Господині в Стрітення Господнє пекли млинці, які символізували сонце, і закликали ними весну. Худобу годували бубликами, щоб оберегти їх від хвороб. Кажуть, що в це свято сумувати не можна, тому що Бог все бачить, і на радість відповідає радістю.

Зірниця з неба світло кидає,

Ісус сьогодні хрещення приймає!

Нехай ця зірниця в Йорданськії свята

Несе всі злагоди до Вашої хати.

У Йорданську цю годину

Віншую Вашу всю родину:

Хай рід Ваш славиться в народі,

Хай прибуває в Вашім роді.

Я Вас усіх поздоровляю,

Щастя й  радості бажаю.

Нехай же справді буде так,

Як ми собі бажаєм,

Щоб не згасав Йорданський знак

Над нашим рідним краєм!

Веселіться всі!

Христос ся Хрещає!!!

Приазовські ластівки покинули "тренінгове гніздо"

І ось фініш...Приазовські ластівки покинули тренінгове гніздо. Кожна з них наповнила свій професійний "банк" знань, вікрила для себе щось нове. Така практика - це великий скарб для філолога, яку кожен втілюватиме у майбутньому своєї роботи. А так хочеться ще такого творчого злету ластів'ят. Із задоволенням чекатимемо нових зустрічей!!!

Слова щирої подяки Ірині Сергіївні та Галині Романівні за змістовний, цікавий і потрібний тренінг. Завжди дивуємося Вашій толерантності, мудрості, захоплюємось Вашою працездатністю, креативністю, Вашим умінням і бажанням навчати та надихати інших.

Ми часто чуємо вислів: “Розум дитини -це не посудина, яку треба

наповнити, а смолоскип, що треба запалити”. Використання веб-квестів - це і є та запальничка, що здатна роздмухати вогник творчості в учителя й учня.

Творчого Вам натхнення,нових філологічних знахідок!

В ніч з 13 на 14 січня кожен може дозволити собі ще раз наголосити найулюбленіше свято - Новий рік! Старий Новий рік у нас не прийнято відзначати з тим же розмахом. що і звичайний Новий рік, але все-таки кожна родина намагається по-своєму відзначити це свято, внести в нього свою родзинку, тим більше, що народні традиції сприяють щедрому святкування. 

Вечір напередодні Старого Нового року - Щедрий вечір. За християнським календарем - це день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланко). Міланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутніх урочистостях і погостювати, в народі так і називається - гостини Меланки. В українській народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки. Кутя була головним обрядовим блюдом в цей вечір. На Василя готували кутю щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Ось звідси-то і повелося назва вечора - Щедрий. Новорічний стіл з 13 на 14 сильно відрізнявся від різдвяного пісного столу, тут вже було роздолля страв та їх різноманітність. На Меланку вже дозволялося їсти скоромне - сало, ковбаси, різні копченості. А які млинці, пироги та вареники готували господині, щоб віддячити щедрих і посіваю! 

Перед вечерею сім'я милася і переодягалася в чисту білизну і сорочки. Після вечері слід було йти по гостям - до рідних, друзів, близьких і далеких - просити вибачення, щоб новий рік зустріти з чистими помислами. Популярним було на Меланку ліпити вареники з сюрпризами. Серед звичайних вареників із сиром, капустою, вишнями, картоплею траплялися вареники-сюрпризи з начинкою з цукру або перцю. Нічого, що начинка гірка, весь наступний рік обіцяв щасливчикові солодке життя і благополуччя! Ще в вареники клали: нитку (до подорожей), гудзик (до обновкам), квасолину (до дітей), насіння (до нових знайомств), монетку (до грошей). Але самі сюрпризи та їх значення не заборонялося розширювати і придумувати нові, адже важливо саме добре побажання, а не предмет, який ви кладете у вареник.

У цей вечір не рекомендують вживати в їжу птицю і рибу, тому що щастя може полетіти, а удача поплисти з дому. Віддайте перевагу багатою, жирної їжі - свинині, наприклад, тому що свиня риє вперед, щастя "пріроет" до будинку. У Старий Новий рік потрібно було проводити веселий і добрий обряд з вечора - щедрування, а зранку - посівання. Щедрування - старовинний народний звичай, в якому церемоніальна процесія мирян обходила будинки і співала  щедрувальні пісні, в яких славився новий рік, звучали побажання щастя, добра і благоденства в новому році, бажали здоров'я членам сім'ї та процвітання господарству, і за це щедрувальники отримували винагороду від господарів. 

     14 січня з самого ранку - з 7 годин починається обряд засівання, в якому беруть участь тільки хлопчики і чоловіки. Символічно цей обряд знаменував засівання хлібних полів на багатий урожай і, звичайно, побажання господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. Щедрують з вечора в основному дівчата, дівчатка й баби. А ось на Меланки ходять і групи хлопців. Це називається «водити Маланку». Молоді люди в масках і обрядових костюмах висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Зазвичай один хлопець переодягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою. Після закінчення ритуального обходу веселі і хмільні переодягнені щедрувальники йшли вранці на перехрестя доріг, щоб спалити «Діда» або «Дідуха» - символічний сніп соломи. Молодь продовжувала співати пісні і починала ігри - стрибали через дідуха, через багаття, символізуючи тим самим очищення від спілкування з нечистою силою. На світанку хлопці йшли посівати зерном. Брали зерна в рукавицю або сумку. Спершу йшли до родичів і хресним, потім вже до друзів і сусідів.  

    ШАНОВНІ УЧНІ, ВЧИТЕЛІ!
​ОГОЛОШУЄТЬСЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ: "ПИШАЮСЯ ТОБОЮ, МІЙ РІДНИЙ КРАЮ"​НЕ ГАЙТЕ ЧАСУ!СТАНЬТЕ АКТИВНИМИ УЧАСНИКАМИ ПРОЕКТУ!РОЗКАЖІТЬ ПРО СВІЙ РІДНИЙ КУТОЧОК, СВОЮ МАЛЕНЬКУ БАТЬКІВЩИНУ

Більшість людей, а особливо серед молодого покоління, майже не знають історію, географію, визначні місця, відомих людей нашого району. Якщо ми дійсно патріоти свого краю, своєї Батьківщини, тому всім нам, однією  спільною справою, необхідно створити віртуальну подорож "Просторами рідного краю", щоб всі мешканці нашого району дізналися якомога більше інформації не тільки про своє рідне село, а й про інші куточки, які вони ще ніколи не відвідували.

     

         Проект пропонує поетапні та різнопланові завдання: віртуальна подорож, творчі завдання, дослідницьку діяльність. Учасники можуть користуватися довідковою літературою та Інтернет-ресурсами.

Брати участь можуть усі бажаючі.

      Стартує проект на початку грудня 2016 року, а фінішує груднем 2017 року.

       Учасники проекту можуть поділитися інформацією про свій рідний край з учнями або колегами.

Підготовлений проект можна використовувати на уроках географії, історії, літератури рідного краю.

Навчальний проект

Всесвітній день «спасибі»

Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день „спасибі”.

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному „дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

Це слово походить від свого німецького аналога - данке. Хоч українські філологи вважають, що це ніщо інше, як запозичення з польської мови - де слово вимовляється, як «дзенькую».

Цього дня бажано подякувати усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із вами та тим, хто вам небайдужий. На Галичині до 1939 року існувала традиція - діти, які йшли на вакації (канікули) дякували своїм учителям за їхню працю, вибачалися за турботи, які їм приносили протягом навчального часу. Такі жести вони робили задля того, аби йти до святої Сповіді з покаяннями.

Етимологи вважають, що за часів язичництва в побуті наших предків слова подяки звучали як «дякую» або «подякую», але з приходом християнства наші предки замінили їх вищезгаданої фразою.

Українське слово «спасибі» народилося в XVI столітті з часто вимовного словосполучення «спаси Бог». Цікаво, що старовіри не говорять «спасибі», вважаючи, що це слово народилося з словосполучення «спаси Бай».

Бай - це ім'я одного з язичницьких богів.

За деякими даними, вперше слово «спасибі» було зафіксовано в 1586 році в словнику-розмовнику, виданому в Парижі.

Сьогоднішнє свято вдячності з'явилося з ініціативи ООН і «ЮНЕСКО», хоча є версія, що його спеціально придумала одна з американських компаній, що виробляють вітальні листівки, яка в такий спосіб просто хотіла збільшити свій прибуток. Як би там не було, тепер щорічно 11 січня є самої «ввічливою» датою в році.

Синонімами світової мови до слова дякую є данке, мерсі, сенк'ю, граціе, благодарю. Чи ці слова вдячності вимовляються людьми завжди щиро невідомо. Проте іншій людині завжди приємно почути їх з чужих уст.

Що означають ці слова? Найперше теплоту, магічність і добру манеру.

Протягом життя кожна людина повинна їх якомога більше використовувати.

Хоч у народі вживається приказка "Дякую до кишені не покладеш, і на хліб не намастиш" та психологи певні - це слово володіє особливою силою та енергетикою. З їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - те, без чого наше життя стало б мізерним і похмурим.

Недарма в багатьох туристичних путівниках і настановах туристам часто вказується: слово «дякую», вимовлене навіть з акцентом на мові країни перебування, підвищує швидкість, якість обслуговування і допомагає налагодити спокійний і приємний відпочинок.

Психологи вважають, що слова вдячності значно допомагають у бізнесі. Керівник, який хвалить працівників, та віддячує за виконану роботу - може завжди похвалитися дружньою командою, яка горою за свого шефа. А діти слова вдячності використовують частіше за дорослих і завжди раді чути їх на свою адресу.

Тренінг  “Організація пошукової творчої діяльності учнів у процесі навчання української мови засобами веб-квест технології” 

Дякуємо Галині Романівні та Ірині Сергіївні за змістовно організований та креативно проведений на високому рівні тренінг. Завдяки Вашій роботі  відчуваємо прилив сил, енергії, з'являється бажання працювати та творити щось нове. 

Бажаємо Вам незгасимого оптимізму, творчої наснаги, вагомих досягнень у здійсненні всього задуманого, нових здобутків у роботі й пошуках нових технологій!

                                                            З повагою вчителі-україністи  Олександрівської ЗОШ